"Bідважна" (2012)

Ніколи тут я не писала своїх відгуків щодо фільмів, книг та музики.  От зараз спробую. 

    Вчора вирішили подивитися  мультфільм. Мабуть ,  тому хто  слідкує за кіноновинками зовсім не важко догадатися який. Не знаю як хто, але я чекала на цей мультик. Творіння Діснея та Pixar, які мені доводилося дивитися, не розчаровували. І мультфільм   " Відважна" не став винятком.
     Історія про рудоволосу принцесу Меріду, яка відмінно стріляє з лука і не має притаманних дівчатам її статусу чудових манер. Христина після перегляду мультика поставила йому оцінку "так собі" , оскільки у ньому було мало романтики.  Так, кохання всього життя Меріда не знайшла,  і їй самій прийшлося  боротися за свою руку, щоб мати свободу.  Але мене  відсутність прекрасного принца  не засмутила. А, до речі, принців там було три, щоправда не зовсім прекрасних. Основна ідея цього фільму полягає у тому, що нашу долю можна  змінити не лише звернувшись  до чаклунки, як це зробила Меріда. Просто треба вміти слухати  і чути один одного . Та все стається на краще. І щасливим кінцем стало те , що весілля не буде. 

    Як на мене , цей мультфільм цікаво дивитися як дітям,  так і дорослим. Багато моментів, які змусили  щиро сміятися. Та й український дубляж хороший. Мене порвало, коли один з героїв заговорив лемківським діалектом. Мультик - класний. Думаю,  варто подивитися.

«Одиноко одинокий одиночка» ("Льодовиковий період -3")

     Мабуть,  бути самотнім в якійсь мірі боїться кожен. Та чи  все так погано , як здається?  Чому ми боїмося залишитися наодинці? Німецький філософ Артур Шопенгауер писав : "Кожна людина може бути сама собою тільки доки вона самотня."  Дійсно, так воно і є.  І чи є  поганим  те , що ніхто не впливає на формування нашої  точки зору, і ми сам аналізуємо і вирішуємо проблеми? Звичайно, спілкування є надзвичайно важливим,  життя без друзів може бути складнішим і нецікавим. Та  все ж тут вже все залежить від характеру  людини. Можливо комусь комфортніше бути наодинці з самим собою. Тим більше,  вплив  оточуючих може бути як позитивним, так і негативним. Крім того, чи можна самостійність вважати наслідком самотності?... Я думаю , що так. ( Це випливає з вище написаного.) 

     Чи  я самотня? Не знаю, можливо. Та я не вважаю, що це якась патологія. Але захоплюватися , мабуть, не варто. Адже  самотність може  призвести  до відлюдькуватості   і замкнутості.  Тож інколи виходити на люди все ж варто.

    І наостанок ще одна цитата  Шопенгауера : "Самотність -доля усіх видатних умів." (Щось в цьому є, чи не так?)